Пожвавлення суспільно-політичного життя в УРСР

Пожвавлення суспільно-політичного життя в УРСР пов’язане з політикою Перебудовою (1985–1991). Різкий скачок активізації громадян стався 1987 року внаслідок проголошення владою курсу на гласність і лібералізацію. В Україні та інших республіках у другій половині 80-х років піднявся національний рух, почалося релігійне відродження.

1987 року виникла низка громадських товариств. Зокрема, це «Український культурологічний клуб» і «Товариство Лева». Дисиденти, інтелігенція, робітники, творча молодь Києва та Львова, відповідно, зайнялися вивченням минулого, рідної літератури та культури. Окремий екологічний напрямок представляв «Зелений світ». Ця асоціація виступила альтернативою держкому з питань охорони довкілля.

У серпні дисиденти на чолі з В. Чорноволом поновили у Львові самвидав «Український вісник». Номер було присвячено загиблому політв’язню В. Стусу. У листопаді уперше вийшов машинописний позацензурний альманах «Євшан-зілля», в якому публікувалися статті науково-популярного та літературно-мистецького напряму.

Станом на березень 1989 року налічувалося біля 60 тис. учасників подібних неофіційних спілок. Вони провели понад 1 тис. мітингів, де закликали владу посилити демократизацію, відродити українську мову та культуру, відновити заборонені українські церкви (УАПЦ, УГКЦ), встановити господарський і політичний суверенітет України тощо.

На зламі 1980-1990-х років у літературній періодиці активно друкують праці письменників «розстріляного відродження», науковий і публіцистичний доробок забутих учених, шістдесятників (М. Грушевського, М. Зерова, М. Костомарова, М. Куліша, В. Симоненка, В. Стуса, Д. Яворницького та ін.). Значний розголос отримали публікації сучасників: «Чорнобильська Мадонна» І. Драча, «Чорнобиль» Ю. Щербака.

Завдяки пожвавленню суспільно-політичного життя в УРСР швидко оформилися політичні об’єднання – попередники майбутніх незалежних партій. Першим таким товариством стала Українська Гельсінська спілка, яка виникла в липні 1988 року. Вимоги громадськості були покладені в основу її програми «Декларація принципів».

Під впливом громадян парламент УРСР прийняв 1989 року «Закон про мови в Українській РСР». Він надав українській мові статус державної, а іншим національним мовам – гарантії розвитку.

Поряд із українським громадським відродженням відбулося оновлення української масової культури. Так, помітним явищем для сучасної музики став фестиваль «Червона рута», проведений у Чернівцях восени 1989 року. На зламі десятиліть активізувався національний кінематограф. 1990 року на Канському кінофестивалі вперше в історії українського кіно стрічка Ю. Іллєнка «Лебедине озеро. Зона» отримала Приз ФІПРЕССІ та Приз молодіжного журі.

Пожвавлення громадської активності відбулося протягом короткого терміну та за згуртованості національних сил (інтелігенції, демократів, комуністів, «зелених» та ін.). Суспільний рух тісно переплівся з політичним. Завдяки цій єдності у січні 1990 року до річниці проголошення Акту злуки ЗУНР і УНР (1919) вдалося здійснити безпрецедентну акцію, утворивши «живий ланцюг» від Львова до Києва. А наступного року – здобути незалежність.

ПоганоМожна кращеПочитати на разДобреЧудово (Станьте першим, хто оцінить статтю!)
Завантаження...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *