Розвиток промисловості УРСР (друга половина 1950-х – початок 1960-х рр.)

Україна в 50-60 роках демонструвала великі здобутки важкого машинобудування
Гордість українського авіапрому 1959 року Ан-24 став популярним літаком у багатьох країнах світу. Випущено понад 1,3 тис. одиниць.

У період відлиги (середина 1950-х – середина 1960-х рр.) промисловість Радянської України демонструвала позитивну динаміку. Її середній щорічний приріст становив:

  • 12,3% – протягом 1951–1959 рр.;
  • 8,8% – у 1959–1965 рр.

Тогочасне господарство пов’язане з економічними реформами Хрущова, які диктувалися волюнтаризмом партійного керівництва, мали суперечливий характер та не реалізували поставлені завдання.

Зміни в управлінні господарством УРСР

Стимулювати промисловість і будівництво мало запровадження у 1957 році системи раднаргоспів. Уряд Хрущова пішов на експеримент: перейшли від вертикального керування галузями (галузеве міністерство у Москві керує всіма підприємствами по всьому СРСР) до горизонтального управління (місцевими підприємствами більшості галузей керує регіональний орган – Рада народного господарства).

Це своєрідна децентралізація планового господарства, яка посилила післясталінську лібералізацію. Ще протягом 1954–1956 рр. скорочено бюрократичний апарат (в УРСР звільнено понад 60 тис. чиновників), змінено міністерства тощо.

1957 року під контроль 11 раднаргоспів УРСР перейшло 97% підприємств України (10 тис.). Москва залишила за собою військово-промисловий комплекс і енергетику.

Зміни в управлінні господарством УРСР
Раднаргоспи УРСР і найближчі сусіди
Фрагмент карти з Вікімедії. Автор: Geoalex. Ліцензія: CC BY-SA 4.0

Важка індустрія

Основу індустріального виробництва республіки становили підприємства важкої промисловості. Ця тенденція, задана першими п’ятирічками, зберіглася до розпаду СРСР.

Протягом 1951–1965 років до ладу стало майже 2 тис. великих підприємств. Це були переважно заводи традиційних галузей, не пов’язані з актуальними процесами науково-технічної революції.

Більшість нових об’єктів забезпечувала виробництво засобів виробництва (група «А»). Їх частка зросла: у 1965 році – 72,4% (проти 62% у 1940 році).

Металургія та залізорудна галузь

За виплавлянням металу Україна посіла лідерські позиції. Так, 1957 року з огляду на 1 особу УРСР виплавляла чавуну найбільше в Європі. У світі цей показник становив 3 місце.

За 15 років (1950–1965 рр.) виробництво в галузі виросло в рази:

  • у 3,5 рази – чавун;
  • в 1,4 рази – сталь;
  • у 3,7 рази – прокат;
  • у 3,1 рази – сталеві труби.

Це результат будівництва нових потужностей:

  • 27 доменних печей;
  • 38 мартенівських;
  • 62 трубних і прокатних станів.

1962 року на зміну мартенівським печам почали споруджували киснево-конверторні цехи, які виробляли метал кращої якості.

1955 року на Кривбасі запрацював Південний гірничо-збагачувальний комбінат (найбільший у Європі).

1965 року залізної руди видобули в 4 рази більше, ніж 1950 року.

Видобуток палива

За цей період побудовано 324 вугільних шахт, вугілля стали видобувати в 2,4 рази більше – до 194 млн тонн.

Район видобутку розширився за рахунок нових басейнів: Львівсько-Волинського (чорне вугілля) та Дніпровського (буре вугілля).

У 1960-х роках знизилася рентабельність багатьох українських шахт. Вугільні пласти залягали все глибше, що підвищувало витрати на видобуток.

Нафтогазовий сектор за темпами перевищив вугільну галузь. 1965 року його частка сягнула 27% (у 1958 р. становила 9%).

Протягом 1950-х середини 1960-х видобуток газу збільшився в 4 рази, а нафти – у 4,6.

Машинобудування

У 1950-ті рр. УРСР стає одним із лідерів радянського машинобудування. До 1965 року на республіку припадає 25% машинобудівної галузі СРСР.

1956 року Україна починає замінювати паровози тепловозами та електровозами, які виробляли в Луганську (тоді – Ворошиловград) і Харкові.

Того ж року Харківський авіазавод налагодив випуск турбореактивної авіації. Ту-104 став третім у світі після англійського та французького літаків.

Київський авіазавод випускав транспортні та пасажирські літаки родини «Ан». У період відлиги було розроблено нові моделі Ан-8, Ан-10, Ан-12, Ан-14, Ан-24, Ан-34.

У Миколаєві започаткували будівництво суховантажних кораблів.

промисловість у середині 1950-х – середині 1960-х рр.
ЗАЗ-965, презентований у вересні 1961 року на ярмарку м. Загреб (сучасна Хорватія)

Серед визначних новинок стало народження нової галузі – легкового автомобілебудування.

1960 року в Запоріжжі виробили перший автомобіль ЗАЗ-965.

Протягом 1960–1965 рр. збудовано 22 великих машинобудівних заводи. Загалом в Україні працювало більше як 1 000 підприємств галузі.

За цей час вироблено більше як 17 000 машин нових моделей і найменувань, серійно запущено понад 5 000. До прикладу, автобуси, авторефрижератори, літаки, танкери, турбогенератори, гідротурбіни, електро- та тепловози, екскаватори, трансформатори, пилососи, пральні машини, магнітофони, холодильники тощо.

В УРСР створено третю у світі (після США та Англії) електронно-обчислювальну машину – тодішній комп’ютер.

Темпи кількісного зростання машинобудування вражали. Так, протягом 1955–1965 років збільшено виробництво:

  • тракторів – у 2 рази;
  • верстатів металорізальних – у 1,7 рази;
  • тепловозів – в 11 разів;
  • екскаваторів – у 17 разів.

Проте нові розробки недостатньо швидко впроваджувалися у виробництво. Тому така продукція машинобудування встигала морально застаріти.

Хімічна промисловість

Протягом 1960–1965 років галузь щорічно зростала на 16,7%. Це логічний результат урядової політики: за п’ять років (1959–1963) хімічна галузь отримала коштів у 1,5 рази більше, ніж у попередні чотири десятиліття.

Збудовано 35 нових заводів, модернізувалися старі виробництва. Найбільші об’єкти:

  • Дніпропетровський шинний завод;
  • Роздольський гірничо-хімічний комбінат;
  • Черкаський завод хімволокна;
  • аналогічний завод у Чернігові.

1965 року вони становили 20% потужності всієї «хімії УРСР».

Така увага до галузі була зумовлена двома факторами:

1. Повсюдне проникнення хімії в життя та виробництво (світова тенденція).

2. «Хімізація сільського господарства», яка стала частиною хрущовських надпрограм на селі.

Електроенергетика

Протягом 1950-х – середини 1960-х років в Україні споруджувалися дві групи електростанцій:

  • гідро (ГЕС);
  • теплові (ТЕС).

У гідроенергетиці зосередилися на будівництві гігантів – нових вузлів Дніпровського каскаду. Це:

  1. Каховська ГЕС (1950–1956).
  2. Кременчуцька ГЕС (1954–1960).
  3. Дніпродзержинська ГЕС (1956–1964). З 2016 року – Середньодніпровська.

У 1950-ті роки споруджено біля 30 об’єктів малої гідроенергетики. Найпотужніші з них – Глибочанська (1961) та Ладижинська (1964) ГЕС на Вінниччині (кожна по 7,5 МВт проектної потужності).

На будівництво залучено 12 тис. чоловік. Виникло місто-супутник Нова Каховка. Потужність станції – 351 МВт.

1965 року ГЕС виробляли 6,6% усієї електроенергії (проти 20% у 1950 році). Частка зменшилася через розбудову мережі ТЕС.

Найбільші новозбудовані ТЕС УРСР:

  • Луганська (1952–1969);
  • Миронівська (1953–1957);
  • Придніпровська (1951–1966);
  • Сімферопольська (1955–1960);
  • Слов’янська (1951–1971);
  • Старобешівська (1954–1967).

За 15 років (1950–1965) в Україні виробництво електроенергії збільшилося у понад два рази.

Будівництво та транспорт

За Хрущова виникла ще одна нова галузь – масове житлове будівництво. Воно ґрунтувалося на однотипності проектів – серіях, конвеєрному виробництві. З цією епохою прямо пов’язані п’ятиповерхові будинки відомі як «хрущівки» («хрущоби»).

1954 року прийнято рішення будувати панельні багатоквартирні споруди індустріальними методами. Обрали найбільш швидкий і дешевий варіант. Нові об’єкти були тимчасовими, їх планували використовувати не більше, ніж 50 років.

У липні 1957 року ЦК та Уряд постановили забезпечити кожну родину окремою квартирою. У великих містах створено будівельні комбінати. За 10 років з’явилося більше як 3 млн квартир.

Житлова програма разом із гігантоманією заводів, електростанцій підтягнула промисловість будматеріалів. З’явилися нові марки цементу, стінові панелі, керамічні труби, опори ліній електропередачі тощо.

На зламі 50–60-х рр. стартувала реконструкція залізничного сполучення. Впроваджували тепло- та електротягу.

В Україні з’явився перший метрополітен. 1960 року почала діяти перша черга метро в Києві.

Зросло значення українських портів. Залізничними, автомобільними, морськими та повітряними шляхами УРСР транспортувала продукцію до 81 країни світу.

Розвиток легкої та харчової промисловості

Легкій промисловості приділяли більше уваги, ніж у попередній період. Після Сталіна економіки повернулися обличчям до людини, про що вперше проголосив у серпні 1953 року голова уряду Г. Маленков.

Тоді ж прийнято програму розвитку харчової та легкої промисловості, що мали вивести галузі з кризи.

М. Хрущов продовжив «гуманізацію» в промисловості. Протягом 1959–1965 рр. збудовано та модернізовано понад 700 фабрик і комбінатів.

Серед великих об’єктів легкої промисловості такі:

  • Артемівська швейна фабрика імені 8 березня;
  • Переяслав-Хмельницька швейна фабрика;
  • Миколаївська швейна фабрика (Львівщина);
  • Кіровоградська швейна фабрика «Зорянка»;
  • Луганська взуттєва фабрика;
  • Херсонський бавовняний комбінат;
  • Житомирський льонокомбінат;
  • Львівський льонокомбінат;
  • інші.

З’явилася нова продукція: штучне хутро, неткані матеріали, трикотажні вироби із хімволокна.

До виробництва товарів широкого ужитку влада уперше залучила підприємства важкого машинобудування, де створювали спеціальні цехи. Так, соковижималки легко збирали на авіазаводах, телевізори випускали на закритих підприємствах ВПК.

В магазинах УРСР розширився асортимент продуктів і товарів. Багато українських сімей придбали товари, про які раніше не мріяли. Зокрема, телевізори, холодильники, пральні машини, магнітофони.

Харчопром

Виникли нові галузі у кінці 1950-х роках – випуск безалкогольних напоїв і молочних концентратів.

Набрала темпи переробка тваринницької продукції, що змінило структуру в харчовій промисловості. Так 1963 року збільшилася:

  • до 17% частка м’ясної промисловості (проти 11,4% у 1940 р.);
  • до 10,6% частка молочного виробництва (проти 3% у 1940 р.);
  • до 2,7% частка випуску морепродуктів (проти 0,9% у 1940 р.).

Показники українського харчопрому перевищували середні по Союзу. 1959 року населення України налічувало 41,9 млн (20,1%). Див. нижче частку виробництва республіки за деякими продуктами харчування.

Частка харчової промисловості України та СРСР у 1960 р.

Вид продукції

Частка УРСР
Цукор-пісок

60,9

Сіль

46,1

Спирт сирець етиловий

36,7

Олія

28,3

Вино виноградне

26,0

Масло

25,5

Консерви

23,8

Пиво

20,9

М’ясо (із субпродуктами)

20,7

Кондитерські вироби

20,5

Борошно

20,1

Жирні сири та бринза

18,7

Макаронні вироби

18,4

Ковбасні та вуджені вироби

18,0

Морепродукти

15,1

Утім ситуація з харчами була складною. Хрущовські надпрограми підірвали виробничу базу – сільське господарство. На початку 1960-х виник сталий дефіцит на основну продукцію – м’ясо, молоко, хліб.

Підсумки

  1. Промисловість УРСР за кількісними показниками перевищувала середній по СРСР темп і відповідала кращим світовим міркам. Якісні процеси в УРСР відставали від західних країн (за винятком окремих галузей – ВПК, ракето-космічна, хімічна тощо).
  2. За 1950–1960-ті рр. змінилася індустріальна географія України. Виникли нові виробничі центри: Біла Церква, Кременчук, Львів, Рівне, Херсон, Чернівці. Зросла частка Південного та Південно-Західного економічних регіонів.
  3. Виразна риса тогочасної промисловості – гігантоманія, яка супроводжувалася спорудженням найбільших у Європі чи ба у світі. При цьому часто ігнорувалися наявні ресурси, негативний екологічний вплив. Згодом це вилилося в економічну диспропорцію за ринкових відносин і погіршення екології незалежної України.
  4. Протягом 1953–1964 рр. закладено фундамент низки сучасних галузей: багатоквартирне житлове будівництво, електрифікована залізниця, мережа метрополітенів, легкове автомобілебудування, освоєння космосу і т. д.
  5. Непослідовні реформи Хрущова заважали раціональному розвитку промисловості в умовах планового господарства.
  6. Через екстенсивний характер модернізації радянська економіка опинилася на узбіччі науково-технічної революції (НТР). Вже у 1970-ті роки стало критичним відставання в галузі робототехніки, електронного виробництва тощо.
ПоганоМожна кращеПочитати на разДобреЧудово (оцінок: 4, у середньому: 4,75 из 5)
Завантаження...
ПоганоМожна кращеПочитати на разДобреЧудово (оцінок: 4, у середньому: 4,75 из 5)
Завантаження...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *