Основні тенденції економічного розвитку України у 1998 – 2008 рр.

Темпи приросту ВВП та номінальних доходів громадян (2000–2009)
Темпи приросту ВВП та номінальних доходів громадян (2000–2009)

У 2000 році вперше за роки незалежності України відбулося зростання ВВП. Це означало перелом в основних тенденціях економічного розвитку України. Загальний внутрішній валовий продукт зріс на 5,9%. 1990-ті роки, у сенсі падіння економіки, закінчилися.

Серед чинників, які спричинили позитивні тенденції в економіці можна назвати:

Останній чинник, зокрема, допоміг зменшити рівень бартерних (у безгрошовій формі) відносин до 40%. На внутрішньому ринку з’явилося більше грошей, через що оздоровлювалася банківська система та активізувалися підприємства, зорієнтовані на внутрішнього покупця. Природно, з’являлося більше нових дрібних і середніх підприємств, зменшувалася кількість збиткових серед існуючих (на 52%).

Як наслідок працівники стали отримувати стабільну зарплатню. Розширилася податкова база (зросла майже на 39%, профіцит бюджету становив біля 1 млрд грн). Уряд В. Ющенка став системно ліквідовувати борги бюджетникам (учителям, медикам та ін.).

За 2000 рік середній дохід населення виріс на 31,2%, що з урахуванням інфляції (25,8%) становило 5,4%. Наступного 2001 року ці цифри були: 22,7% (номінальний дохід), 6,1% (інфляція), 16,6% (реальний дохід).

До кінця десятиріччя економіка зростала, проте нерівномірно:

  • 2000–2004 роки: зріст на 49,5%;
  • 2005–2009 роки: зріст на 3,4%.

Такий контраст зумовлений у першу чергу через розгортання світової економічної кризи 2008 року. Якщо в Україні 2008 року приріст ВВП становив 2,3%, то 2009 року було падіння на 14,8% (85,2% від показників попереднього року).

Протягом перших п’яти років темпи зростання економіки України загалом були вищими, ніж у країнах колишнього соцтабору, які в 2000-ні роки ввійшли до складу ЄС (Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словаччина, Чехія), та більшості членів СНД. Проте в 2005–2009 роках Україна поступилася всім цим державам окрім Киргизстану.

Існує думка, що економічне становище України додатково погіршували регулярні політичні кризи. Незважаючи на претензії до президентства Л. Кучми щодо обмеження громадянських свобод і формування олігархічної системи, у роботі Кабінету міністрів за грудень 1999 – січень 2005 років (очолювали: В. Ющенко, А. Кінах, В. Янукович) простежувалася системність в економічній політиці.

Натомість відсутність сталої економічної концепції в діяльності урядів протягом лютого 2005 – березня 2010 років (Ю. Тимошенко – Ю. Єхануров – В. Янукович – Ю. Тимошенко) жодним чином не сприяла бізнес привабливості України в очах більшості українських підприємців і потенційних іноземних інвесторів.

Знову стала актуальною проблема «тінізації» економіки. До кінця 2008 року у «тіні» перебували суб’єкти підприємницької діяльності, які генерували 31% внутрішнього валового продукту. Це найбільша цифра за час після 2000 року.

ПоганоМожна кращеПочитати на разДобреЧудово (Станьте першим, хто оцінить статтю!)
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.