Мінські домовленості

Мінські домовленості, Мінські угоди – це термін, що означає угоду про перемир’я у Війні на Донбасі (2014) та комплекс заходів щодо виконання умов цього перемир’я (2015). Домовленості було укладено в Мінську. Звідси взято назву. Для зручності в медіа-середовищі розрізняють Мінськ-1 та Мінськ-2.

Мінськ-1

Мінський протокол (2014) – це угода щодо спільних кроків з імплементації Мирного плану Президента України П. Порошенка та ініціатив президента РФ В. Путіна (див. офіційну назву). Підписано 1 вересня, перемир’я оголошено з 5 вересня, уперше текст опубліковано в ніч на 7 вересня 2014 року.

Цей документ для врегулювання конфлікту на Сході України став необхідний через неоголошене вторгнення регулярних військ РФ у серпні 2014 року. До того часу Збройні сили України успішно локалізували та витісняли сили терористів ДНР і ЛНР.

Після російського вторгнення та отримання Україною поразок (насамперед – Іловайський котел), стало очевидним, що Київ потребує нагальної міжнародної підтримки.

Цивілізований світ був готовий надати лише дипломатичну та економічну (підтримка України, санкції проти РФ) допомогу. Результатом дипломатії стала поява Мінського протоколу.

В обговоренні угоди взяла участь Тристороння контактна група. Сторони:

• ОБСЄ (Посол Гайді Тальявіні);
• Україна (другий Президент Леонід Кучма);
• Російська Федерація (посол РФ в Україні Михайло Зурабов).

Також свої підписи як приватні особи поставили лідери терористичних угруповань ДНР (Олександр Захарченко) і ЛНР (Ігор Плотницький).

Мінськ-2

Мінські домовленості (2015) – це механізм з реалізації вище згаданого Мінського протоколу. Узгоджено «нормандською четвіркою» (лідери Німеччини, Франції, України, Росії) та підписано тристоронньою контактною групою 12 лютого 2015 року в Мінську.

Через постійні порушення вересневих угод з боку терористичних сил на Сході України виникла потреба оформити додатковий комплекс заходів.

У середині січня 2015 року проросійські бойовики за безпосередньої підтримки російських військових активізували наступ. Спочатку вони витіснили українські збройні сили з Донецького аеропорту (21.01.2015), потім узялися за Дебальцеве з використанням десятків танків і авіації. ЗСУ в Дебальцеве виявилися під загрозою потрапити до котла.

У світлі цих події українська дипломатія звернулася до лідерів найсильніших держав Європи за допомогою. Результатом стало проведення в першій половині лютого 2015 року низки зустрічей канцлера ФРН Ангели Меркель і президента Франції Франсуа Олланда з президентами України та РФ.

Фінальна зустріч відбулася в Мінську 11–12 лютого.

Станом на 2019 рік мінські домовленості складають основні міжнародні політичні документи, що врегульовують питання взаємодії України з терористичними угрупованнями ДНР і ЛНР. Участь «нормандської четвірки» в Мінську-2 дала певні гарантії для реалізації мирних ініціатив (президент РФ В. Путін змушений контролювати російських маріонеток на Донбасі).

Додатковим міжнародним актом є формула Штайнмаєра, текст якої було погоджено 1 жовтня 2019 року. Вона стосується імплементації кількох пунктів Мінська-2. Її прийняття форсується Російською Федерацією з метою легітимізувати так звані ДНР і ЛНР з окремим статусом ОРДЛО у складі України.