Україна – співзасновниця ООН

1945 року зусиллями 51 країни засновано ООН. Україна стала засновницею та взяла участь у діяльності новоствореної організації. Як це було.

Зміст

Toggle

Передумови участі УРСР в ООН

Українська радянська соціалістична республіка з 1922 до 1990 року була справжньою квазідержавою. Тобто маючи ознаки державності, вона не стала повноцінним суб’єктом міжнародного права. Така собі недодержава.

Тому участь Радянської України в ООН випливала з планів союзного центру.

Цілі, які переслідувала Москва, розширюючи права окремої республіки:

отримати додаткові голоси в ООН (вплив на міжнародну політику);
нейтралізувати український національно-визвольний рух і його підтримку з боку третіх держав;
обґрунтувати приєднання Західної України та Білорусії до СРСР (акт возз’єднання)
розколоти українських діаспорян;
продемонструвати «реальність» національно-політичних прав у союзних республіках (пропаганда, спрямована на власних громадян і світову спільноту).

Що зроблено, щоб залучити республіки до ООН:

пленум ЦК ВКП(б) ухвалив розширити зовнішньополітичні права усіх республік (27.01.1944);
загальносоюзний Наркомат закордонних справа (НКЗС) перетворено на союзно-республіканський;
з’явився НКЗС УРСР (очолює Дмитро Мануїльський).

Під час конференції в Думбартон-Оксі (серпень 1944), СРСР запропонував вважати всі свої республіки співзасновниками ООН. Москві відмовили. Проте на Ялтинській конференції (4–11 лютого 1945) Ф. Рузвельт і В. Черчилль погодилися прийняти до ООН Українську та Білоруську республіки за внесок у боротьбу з гітлерівською Німеччиною.

Серед питань повоєнного облаштування світу на Ялтинській конференції обговорювалися питання щодо майбутньої ООН

Україна та організація ООН

У травні 1945 року делегація Д. Мануїльського (всього 12 представників УРСР) прибула до Сан-Франциско. А вже 6 травня вона почала працювати в комітетах і комісіях Конференції Об’єднаних Націй.

Д. Мануїльський очолив Перший комітет з розробки преамбули та першого розділу Статуту майбутньої організації. Сам Статут було підписано 26 червня за участю української делегації.

У вересні Д. Мануїльський як 1-й заступник голови Підготовчої комісії розробляв в Лондоні порядок денний майбутньої ООН і її спеціалізованих установ.

10 січня 1946 року стартувала сесія Генеральної Асамблеї ООН.

Україна в ООН: перші роки

Протягом 1946 року УРСР стала членом низки спеціалізованих установ:

Економічна та соціальна рада;
Комісія з прав людини;
Статистична комісія;
«Комісія народонаселення»;
Фіскальна комісія;
тощо.

28.03.1947 року республіка ввійшла до Європейської економічної комісії (ЄЕК), головним завданням якої була повоєнна відбудова континенту.

13.11.1947 року Україна вперше стала непостійним членом Ради безпеки ООН на 1948–1949 рр. За участю нашої республіки відбувалися дискусії довкола встановлення миру на Близькому Сході, в Індонезії тощо.

1948 року УРСР прийняли до:

Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ);
Всесвітнього поштового союзу (ВПС);
Міжнародної організації праці (МОП);
Міжнародного союзу електрозв’язку;
Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО).

Звісно, дії УРСР в ООН, як і в міжнародній політиці в цілому, було підпорядковано зовнішній політиці СРСР. Київ не мав самостійності щодо власних ініціатив і ухвалення рішень.

Примітний факт: англійський уряд запропонував УРСР налагодити прямі дипломатичні зв’язки (травень 1947). Проте відповіді не отримав.

Висновки

1. Зародилася сучасна українська дипломатія, яка розвивалася за радянськими лекалами та жорстко обмежувалася союзним центром. Однак новітню дипломатичну школу було започатковано.

Вітчизняні дипломати «практикувалися» в окремих посольствах СРСР, секретаріатах міжнародних організацій, генеральних консульствах, відкритих у Києві тощо.

2. УРСР перестала бути об’єктом в зовнішньополітичних іграх. Вона ввійшла до повоєнної системи міжнародних відносин. Українська державність стала певним доконаним фактом, який допоміг Україні швидко влитися в міжнародну спільноту після 1991 року.