Запровадження національної валюти в Україні

Запровадження національної валюти – важливий крок у становленні молодої держави. Передумови для появи нових українських грошей було закладено ще 16.05.1990 року Декларації про державний суверенітет (розділ шостий «Економічна самостійність»).

У квітні 1991 року започатковано розробку дизайну для нової гривні. Цим займалися київські художники, провідним фахівцем виступив Василь Лопата.

Проведення грошової реформи прискорилося у зв’язку з крахом СРСР та проголошення незалежності України. У вересні 1991 року парламент ухвалив рішення про створення національної валюти гривні за таким номінальним рядом: 1, 3 (замінено на 2 гривні), 5, 10, 25 (замінено на 20), 50, 100, 200 (резервний номінал). Пізніше прийнято низку законодавчих актів, яка вносила деталі щодо появи майбутньої грошової одиниці: графічні ознаки банкнот, номінал, назву та вигляд монет тощо. Планувалося, що в обігу гривня з’явиться уже до середини 1992 року.

Друк перших партій гривні замовили в провідних фірмам: канадській «Canadian Bank Note Company Limited» (для номіналу в 1, 2, 5, 10 та 20) та британській «Thomas De La Rue Company Limited» (50, 100 та 200).

Банкноти було надруковано вчасно, проте через розвал фінансової системи та гіперінфляцію довелося відтермінувати запровадження національної валюти. Її функцію продовжив виконувати купоно-карбованець. Це була самостійна грошова одиниця багаторазового використання на відміну від разового відрізного купону, який з жовтня 1990 до грудня 1991 року відігравав роль карток на товари народного споживання.

1995 року інфляція становила 182% проти 401% у попередньому році та 10156% у 1993 р. Настав слушний момент, щоб організувати грошову реформу 1996 року. 25.08.1996 року засоби масової інформації обнародували відповідний Указ Президента Л. Кучми.

Заміна, яка відбулася 2–16 вересня, виконувалася з розрахунку 100 000 карбованців на 1 гривню. У перший день на нову валюту було переведено ціни, тарифи, банківські вклади, соціальні виплати тощо. Регулярні виплати (пенсії, зарплатня, стипендії) видавалися виключно в гривні. Обмін банкнот забезпечували в спеціальних обмінниках (більше 10 тис. по країні), підприємства зв’язку (більше 14 тис.) та на підприємствах і установах, де чисельність робітників і студентів перевищувала 100 громадян.

17.09.1996 року гривня лишилася єдиною легальною грошовою одиницею. Місцеві комісії з проведення грошової реформи могли відтермінувати обмін до 15 жовтня. У 1997 році обмін був можливий лише в регіональних представництвах Нацбанку. За результатами обмінної кампанії було вилучено більше 331 трильйона карбованців.

Грошова реформа 1996 року відбулася без потрясінь, злагоджено. Успіх приписують Нацбанку, очолюваного В. Ющенком, і Президенту Л. Кучмі.

ПоганоМожна кращеПочитати на разДобреЧудово (Станьте першим, хто оцінить статтю!)
Loading...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.